Насправді щастя — не виграш у грошах, а в тишій моменті, коли ти знову бачиш себе. Це не гра на прибуток, а ритуал тишої самоти, де кожен оберт стає шепотом між тобою і твоєю душею.

Я думав, що щастя — у виграх і ставках, але зрозумів: справжній цілінг — у тихих паузах, коли ніхто не бачить, як ти плачеш. Це не гра, а ритуал бути побаченим.

У тиші ночі я крутила барабани *White Aries Glory* не для виграшу, а щоб бути. Програші — це не провал, а запрошення до почуттів. Ось моя історія про прийняття, самоспритаманнення та те, як програш навчив мене справжньо грати. Ласкаво просимо до душі за кращим спином.