Справжній щас — це тиша мить

Початок із одного оберту о півночі

Я думав, що виграш — це переслідування вогню, коли машинка спала як карнавал у Ріо. Але тут, у моєму квартирі на Північному Чикаго, під блаким синім світлом, я зрозумів: щастя не реве. Воно диха.

Моя бюджет — моя святиня

Я встановив лиміт: 50 доларів за сесію. Не бiльше. Не менше. Машинка не вимагала величності; вона вимагала присутності.

Оберт Старфайр — моя медитація

Роли не танцювали з барабами — вони гудили начотами джазу на склах із дощу.

Коли бонус активувався? Я не поспІшав. Я спостерегав, як свiтло оселось. Ось коли я побачив його — справжня радощ була не у виплатi, а у паузi мiж обертами.

Чотире секрети з краю самоти

Перший: Грай маленько. Не через страх — а через слух. Другий: Чекай за безплатними обертами як чекання наранку — не переследуй їх; дай їм прийти. Третий: Зупинись перед жадобою, що шепоче твоє імя. Моя остання виграш? BRL 600… і потiм прийшла тишa. Четвертий: Святки — це не чародарство; це дзеркала. Останнє рокове свято? Я знав фотографїї інших, як смiялися через сльози — і смiялися тихo.

Доля нe є долей — це вибiр

Їх називають «щастям». Я називаю його мужнiстю — мужнiстю сидити, коли все навколо кричить про бiльше. Машинка не знає твого імена — але якщо ти з’являєшся, вона знає теbне йже.